На офіційному вебпорталі судової влади України опублікували огляд правових позицій Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в галузі кримінально-процесуального права України, що містяться в постановах, внесених до ЄДРСР у серпні 2022 року.
Зокрема, ККС ВС звернув увагу на такі проблеми кримінального права України:
ознаки, які відрізняють шахрайство (ст. 190 КК України) від цивільно-правових деліктів;
розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень, як-от посягання на життя працівника правоохоронного органу (ст. 348 КК України) і погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ст. 345 КК України);
що слід вважати злісною непокорою вимогам адміністрації установи виконання покарань (ст. 391 КК України).
Окрім цього, ККС ВС висловився щодо таких питань кримінального процесуального права України:
чи свідчить про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряли або уточнювали за його участю під час цієї слідчої дії;
яке рішення повинен ухвалити апеляційний суд у разі надходження апеляційної скарги, яка вже була предметом перевірки цього суду й за наслідком розгляду якої було ухвалено рішення, що набрало законної сили;
чи можливо відмовитися від поданої апеляційної скарги в телефонному режимі;
чи може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами постанова місцевого суду, якою задоволено клопотання захисника про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки на підставі ст. 48 КК, яку ухвалював суд на підставі приписів КПК 1960 року.
На розгляд об’єднаної палати ККС ВС винесено такі питання, в яких є необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах:
стосовно необхідності установлення під час кваліфікації за ст. 185 КК «Крадіжка» корисливого мотиву та корисливої мети, які не зазначені в диспозиції цієї статті;
стосовно окремого оскарження ухвали суду про накладення арешту на майно, винесеної під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК, з огляду на обмеження, передбачене ч. 2 ст. 392 цього Кодексу;
стосовно відкриття апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга складена не державною мовою.