Правила добросусідства між землевласниками є важливими нормами поведінки, які сприяють мирному та ефективному співіснуванню сусідів. Такі правила створені для запобігання конфліктам, захисту прав власності, ефективного використання ресурсів та підтримання гармонійної атмосфери в громаді.

Якщо сусідам не вдається самостійно вирішити земельний спір, знайти компромісний варіант розв’язання проблеми щодо дотримання правил добросусідства, то чинним законодавством передбачені інші можливості вирішення такого спору.

Нормативно-правова база:

Конституція України, Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України,  Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про медіацію».

В чому полягає зміст добросусідства?

Права власників і користувачів земельних ділянок:

• володіти, користуватися, розпоряджтися земельною ділянкою на власний розсуд;
• захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обов’язок власників та користувачів земельних ділянок:

• обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо);
• не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив);
• співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Тобто, сусіди зобов’язані здійснювати будь-яку дозволену діяльність на своїх ділянках, не порушуючи права на землю один одного, та дотримуватись при цьому принципу співпраці в напрямку покращення загальних якісних характеристик землі.

Врегулювання земельних спорів:

1) шляхом медіації

Що таке медіація?

Медіація – це структурований процес переговорів, у якому нейтральна третя сторона, медіатор, організовує та керує діалогом між учасниками конфлікту.

Медіація є добровільним процесом, тому важливо, щоб обидві сторони спору були згодні на цей метод вирішення конфлікту.

Хто такий медіатор?

Медіатор - спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію.

Сторони медіації самостійно обирають медіатора (медіаторів) та/або суб’єкта, що забезпечує проведення медіації.

Що робить медіатор?

До основних зобов’язань медіатора входить, зокрема:

• забезпечення нейтральності та неупередженості;
• зберігати конфіденційність інформації, отриманої під час підготовки та проведення медіації;
• організація та проведення сесій медіації, ведення переговорів між сторонами, спрямованих на вирішення земельного спору;
• сприяння конструктивному діалогу між сторонами, допомога у визначенні основних питань та пошуку взаємоприйнятних рішень. 

 2) органами місцевого самоврядування

Хто розглядає?

Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування (обласні, районні ради, Київська та Севастопольська міські ради, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні у містах ради, територіальні громади) за місцем розташування земельних ділянок.

Який порядок розгляду?

Одній із сторін необхідно звернутися із заявою про вирішення земельного спору до органу місцевого самоврядування, яка повинна бути розглянута у тижневий строк з дня подання заяви. Такі спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

Що має зробити орган місцевого самоврядування?

Комісія при органі місцевого самоврядування розглядає земельні спори, зокрема, щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, додержання громадянами правил добросусідства, та за результатами розгляду такого земельного спору органом місцевого самоврядування готується рішення про вирішення земельного спору, в якому викладені умови обстеження, рекомендації та висновки комісії.

У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття та вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення. Також, виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений судом.

Які права сторін?

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

3) судом

• Коли звертатись до суду?

Звертатись до суду слід тоді, коли:

• сторони не можуть досягти згоди шляхом переговорів або медіації;
• громадяни не згодні з рішенням органу місцевого самоврядування щодо вирішення земельного спору;
• спір виник з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. 

Що може зробити суд?

• Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
• Після проходження відповідних процесуальних процедур, суд оцінює усі факти та ухвалює рішення іменем України та яке є обов’язковим до виконання.

Наприклад, суд може прийняти такі рішення:

визначення меж земельної ділянки:

• якщо між сторонами виник спір щодо меж земельних ділянок, суд може призначити експертизу для їх точного визначення. Після цього буде ухвалено рішення щодо правомірності володіння тією чи іншою частиною землі;

визнання права власності:

• суд може підтвердити чи визнати право власності на земельну ділянку однієї зі сторін, якщо були порушення або суперечності щодо правових документів чи реєстрації права власності;

зобов'язання усунути порушення прав:

якщо одна зі сторін порушила права сусіда (наприклад, зайняла частину його земельної ділянки, побудувала споруду на його території), суд може зобов’язати порушника усунути ці порушення, включаючи знесення незаконних будівель або повернення ділянки;

• компенсація збитків:

якщо через дії однієї зі сторін іншій стороні було завдано матеріальних збитків (наприклад, руйнування будівель, псування врожаю, забруднення земель), суд може постановити виплату компенсації за завдані збитки.

Вебсайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини