Перша Конституція України та одна з перших в Європі — Конституція Пилипа Орлика

         Сьогодні, 5 квітня — день, коли була укладена «перша Конституція» України та одна з перших в Європі — Конституція Пилипа Орлика.

       Помічник судді Руденко А.С. зробила невелику доповідь, та нагадала працівникам апарату суду  про важливість даного документу, та якою історичною пам’яткою «перша Конституція» України є для всього суспільства.

Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим  Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

  Значення Конституції Орлика

               Вона вважається першою демократичною Конституцією світу, оскільки передбачала вільну і незалежну державу. Документ був побудований на демократичних принципах суспільного життя. У Європі ці ідеї тільки починали розроблятися, тим часом в Конституції Орлика вже відчутні ліберально-демократичні традиції, за яким зараз живе весь цивілізований світ.               Бендерську конституцію, яку пізніше назвуть Конституцією Пилипа Орлика, нинішні юристи вважають дуже прогресивною, особливо з огляду на ХVIII століття. А деякі статті документа перегукуються із сучасною Конституцією України.

Спільне з сучасною КУ: сучасний основний закон України передбачає парламент - Верховну Раду, в козацькому документі була передбачена Генеральна Рада; в українській Конституції є Верховний Суд, в документі Пилипа Орлика - Генеральний Суд.

Законодавча гілка влади належала парламенту під назвою Генеральна Рада. До її складу повинні входити генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники, полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі.

Парламент, як і сучасний, повинен працювати сесійно. Правда, всього три рази в рік. Представники Ради повинні займатися питаннями безпеки, загального блага, громадських справ.

Крім того, представники Ради повинні були заслуховувати звіти гетьмана. Існував інститут імпічменту - Генеральна Рада мала право висловити йому недовіру.

Виконавча влада була в руках гетьмана. Хоча його влада була довічною, однак владні повноваження були обмежені. Статті 6, 7 і 8 обмежували владу гетьмана. Наприклад, гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, самостійно ставити когось на високі посади. Так само були і обмеження на одноосібну зовнішню політику. Гетьман не міг створювати якусь власну адміністрацію. І отримував фактично зарплату за свою роботу: йому виділялися певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками.

У його обов'язки входило: представництво Війська Запорізького; скликання сесій Генеральної Ради; затвердження результатів виборів; координування діяльності уряду. За Конституцією формувалися три гілки влади: законодавча (Генеральна Рада) виконавча (гетьман і генеральна старшина) судова (Генеральний суд).

Прес-секретар суду.